Новини

  Продукти бджільництва нашого регіону відносяться до класу преміум-продуктів. Їх можна реалізовувати на так званих високомаржинальних ринках Західної Європи, Північної Америки, Середнього Сходу та Азії.
 Починаючи з 1991 року наявність бджолосімей у всіх категоріях господарств та у господарствах населення Житомирської області стрімко зростає. Так у 1991 році їх було 84,4 тис., у 2011 році – 156 тис., а у 2016 році – 195,6 тис. бджолосімей.
  В господарствах населення у 1991 році було 37,6 тис. бджолосімей, у 2011 – 152,1 тис., а у 2016 році – 193,4 тис.
Виробництво меду у всіх категоріях господарств за 2016 рік в порівнянні до минулорічного зросло на 145 тонн (1,8%) та становить 8074 тонн, а в порівнянні до 1990 року зросло у 16,5 разів.
  В господарствах населення за 2016 рік вироблено меду 8028 тонн, що на 153 тонни (1,9%) більше минулорічного, а в порівнянні до 1990 року зросло – у 34,3 рази.
Останні два роки Житомирська область є лідером серед регіонів держави по наявності бджолосімей та виробництву меду.
  У розрахунку на одного мешканця Житомирщини вироблено 6,5 кг. меду тоді, як на середньостатистичного жителя України – 1,4 кг.
Більше 35 років в області працює пасіка ФГ «Бджоляр Загороднюк О.І.» Ружинського району, с. Голубінка, яка на даний час має статус племінної пасіки з розведення бджіл української степової породи, де утримується 450 бджолородин, середня продуктивність бджолосім’ї складає 70 кг. меду.
  Найціннішим вважається мед, зібраний бджолою з одного медоносу. Товарними партіями на території нашої області можна зібрати п’ять видів меду – соняшник, гречка, ріпак, липа та біла акація. Є також і мед, зібраний з багатьох різних рослин.
  Однією з важливих умов ефективного розвитку бджільництва є створення кормової бази. Природна і культивована медоносна флора нашої області багата на різноманітні медоносні рослини, з яких бджоли збирають і нектар, і пилок.
  В умовах інтенсивного ведення землеробства дикорослі медоносні рослини майже відсутні, за винятком медоносів пасовищ, сіножатей, лісів. За цих обставин бджільництво в господарствах може розвиватися винятково за рахунок сільськогосподарських медоносних культур. З них найбільш перспективні для бджільництва гречка, соняшник, ріпак, буркун, еспарцет, плодово-ягідні насадження та інші.
Гречка належить до найкращих медоносів. Квітка її за добу виділяє в нектарі від 0,165 до 0,226 мг цукру, а 1 га посівів дає 100–200 кг меду залежно від сорту і місця вирощування.
  Порівняно із 2015 роком посівна площа гречки у всіх категоріях господарств області збільшилась на 13,1 тис. га, або у 3 рази, та складала у 2017 році 19,4 тис. га. Під урожай поточного року цю культуру прогнозується посіяти на площі минулорічного показника.
Соняшник – одна з основних олійних культур, добрий медонос. До 2009 року площі під соняшником не перевищували 5,0 тис. га, з 2010 року площі під цією культурою стрімко почали розширюватись в середньому на 10–20 тис. га в рік і в 2017 році вже складали 100,2 тис. га. Медопродуктивність 1 га соняшнику становить 47–75 кг. Під час цвітіння культури приріст в показниках контрольного вулика може становити 3–5 кг за день.
  Серед олійних культур є хорошим медоносом ріпак озимий або ярий, рослина з родини хрестоцвітих. У зв'язку з тим, що озимий ріпак дає більш стійкі і високі врожаї, він більш поширений. Культура сприяє ранньому розвитку бджолиних сімей. У квітці в середньому міститься 0,7 мг цукру в нектарі з коливаннями від 0,3 до 0,9 мг залежно від сорту.           Медопродуктивність 1 га посіву – 100–140 кг. Одна бджолина сім'я може зібрати за день 3–4 кг і більше ріпакового меду.
  Площі під озимим ріпаком також збільшилися в порівнянні з попередніми роками. Під урожай поточного року озимий ріпак був посіяний на площі 38,2 тис. га, що майже у два рази більше ніж під урожай минулого року.
  Серед лікарських рослин медоносами є як дикорослі, так і культурні рослини, які вирощуються агроформуваннями області, основні з них, нагідки, фенхель, собача кропива, гарбузи на насіння та інші. В 2017 році площа лікарських рослин складала 887 га, що майже на рівні 2016 року.
  Не менш важливу роль, як медоносні культури, відіграють багаторічні плодово-ягідні насадження, які мають велике значення для бджільництва. Вони цвітуть ранньою весною, дають бджолам пилок, а в деяких південних районах – найбільш ранній медозбір.
Зерняткові культури займають площу – 1792 га (це яблуні, груші, айва та інші), кісточкові – 918 га (вишня, черешня, слива, абрикос, персик), ягідні культури – 1474 га (лохина, смородина, порічки, малина).
  Надто цінною медоносною культурою є буркун, продуктивність якого складає до 500 кг меду з гектара, в конюшини білої, червоної, люцерни медопродуктивність становить до 100 кг з гектара.
  Створення належного кормового конвеєру для бджіл також сприяло розширення насаджень липи, акації, ліщини, калини. Для прикладу з одного дерева липи бджоли можуть зібрати меду стільки, скільки одержують з одного гектара гречки, з одного гектара насаджень акації заготовляють до тисячі кілограмів меду.
  Нині для Українських бджолярів відкриваються нові перспективи, так як поступова Євроінтеграція створює можливість виходу продуктів бджільництва на нові ринки держав ЄС.
Щорічно проводяться конференції бджолярів області де обговорюється стан та перспективи розвитку галузі бджільництва, обмін практичним досвідом в оздоровленні бджіл, збільшення виробництва органічного меду, підвищення врожайності ентомофільних культур та дотримання керівниками сільськогосподарських підприємств ст.37 Закону України «Про бджільництво» в частині попередження пасічників про обробку медоносних рослин засобами захисту.
  Вживаються організаційні заходи по відновленню роботи громадської організації «Спілка пасічників Житомирщини».

   Верховна рада України  Президент України  Кабінет Міністрів України  Верховний Суд України  Міністерство аграрної політики та продовольства України
   Житомирська обласна рада  Житомирська облдержадміністрація  Генеральна прокуратура України  Інститут охорони ґрунтів України  Агенство земельних ресурсів України